Образы

Тетяна Васильєва — художник-графік. Живу і працюю у Феодосії, викладаю малюнок в дитячій художній школі ім. І.Айвазовського.

Три роки тому познайомилась із Верховним Волхвом Родового Вогнища Рідної Православної Віри Володимиром Куровським, коли він проводив у Феодосії свій перший семінар по Живі. Душа відразу обізвалась на цю нову пропозицію, як на щось рідне, що потрібно просто згадати. Прийняла рішення стати рідновіркою і отримала ім’янаречення від отця Володимира. Своє родове слов’янське ім’я відчула сама — Дивоока. Напередодні ім’янаречення мені згадалось, як у 1982 році, під час навчання у Києві в художньому інституті, я прочитала книгу Павла Загребельного «Диво» про будівництво Софії Київської. Одними з її зодчих були Дивоок і Сивоок.

Ім’я Дивоока прийшло із тих прадавніх часів не випадково, так як я люблю будувати, змінювати навколишній простір і проводити не проявлений божественний світ в світ явний.

Широким потоком прийшла література, картини художників на слов’янську тему. Прийшло переосмислення. Я відчула своє прадавнє коріння і себе, як одну із гілочок могутнього Древа Рода. Це дає мені сили, творче натхнення і відповідальність — бути першою в своєму роді, через кого Боги говорять з людьми!

Після отримання благословення Верховного Волхва отця Володимира Куровського на створення Пантеону слов’янських Богів, до мене почали приходити Образи.

Згадую, як добрий знак, те, що перші Образи слов’янських Богів, які я побачила, були виповнені Сонцеславом Крижанівським, з яким ми навчались і випускались з однієї майстерні станкової графіки тоді ще Київського художнього інституту імені Т.Г.Шевченко.

Третій рік проходять міжнародні фестивалі слов’янської культури «Сва Слава» на Кримській землі, де багато людей рідних по духу зустрічаються, спілкуються, обмінюються інформацією, як одна велика сім’я слов’янських народів. Це надихає! До кожного фестивалю я готую нові роботи, щоб поділитись з рідними мені людьми Образами Рідних Богів, які після тисячолітнього періоду забуття знову прийшли на слов’янські землі.

Тема ця нескінченна, кожен може знайти в ній своє глибинне, так як всі ми несемо в собі частинку Бога, той божественний світ, який допомагає пройти нам земні уроки і повернутись додому оновленими, залишити свій слід на Матінці-Землі і в пам’яті нащадків.